Вже більше 6-ти місяців рівнян та гостей міста радує своєю грою БК «Рівне». Особливістю рівненського баскетбольного клубу є те, що більшість гравців родом з Рівненщини та намагаються реалізувати себе на рідній землі. Однак, є річ, від якої напряму залежать перемоги та поразки – це командний дух. Який же він, дух рівненського баскетболу розповів кореспондентці агенції новин «Рівне Інформаційне» баскетболіст Назарій Кісільчук.

Розкажіть про ваш шлях до «БК Рівне»?

Я сам з міста Березне, що на Рівненщині. Рахуюсь вихованцем рівненської школи, вже років 5-ть тут граю. Спочатку грав у дитячо-юнацькій школі Рівного, а потім потрапив у Пульсар. У 2016-му поїхав у Луцьк, де підписав контракт з командою «Волиньбаскет», однак через певний час повернувся до Рівного у вже нову команду БК «Рівне».

А чи пробували свої сили у інших видах спорту?

Я займаюсь баскетболом з 10-ти років, це моє ще з дитячого віку. У школі як і всі діти грав трохи у футбол, але ця гра не так мені подобалась як баскетбол.

Чи пов’язана ваша освіта зі спортом?

Я ще навчаюсь у Луцьку на реабілітолога, в спортивній кар’єрі така спеціальність знадобиться. Вчусь заочно, залишилось здати одну сесію.

Поділіться враженнями про БК «Рівне»?

Від клубу лише позитивні враження. З часів «Пульсару» команда дуже виросла. Багато кадрових змін у нас не було, всі гравці стараються та прогресують. У клубі я почуваю себе дуже комфортно.

Розкажіть про свою гру, найважливіші змагання?

Був дуже важкий тур із «Київ-баскет», тиждень тому ми приїхали. Це був принциповий суперник по турнірній таблиці. А на початку лютого гратимемо з «Динамо-Одеса», які вважаються найсильнішими.

Скільки часу приділяєте тренуванню?

Тренуємось двічі на день, по дві години на день. Влітку тренувались на стадіоні, потім почали грати у ДЮСШ.

Назар також поділився планами і на майбутнє:

Якщо баскетбол у Рівному і далі так розвиватиметься – з радістю гратиму у клубі, бо тут мені дуже комфортно. Але як будуть можливості для великого розвитку в інших клубах – я добре подумаю.

А чим займаєтесь у вільний час?

Не так багато маю вільного часу. Інколи читаю, граю у боулінг.

А які відносини всередині команди? Не одними ж іграми…

«Team-spirit» у нас є, інколи збираємось разом повечеряти і гарно провести час. Перед новим роком дуже круто відпочили. Колектив у нас згуртований, всі знають один одного роками. Як на мене – це один із ключів успіху команди. Граємо згуртовано та колективно.

Вікторія Захарко

СТАТТІ ПО ТЕМІБІЛЬШЕ ВІД АВТОРА