Коли розповідати про тренерів, як не на початку навчального року? Саме вони є нашими вчителями, хтось першим, хтось на все життя.

Сьогодні ми ближче познайомимось з одним з найемоційніших українських тренерів, багаторічним наставником “Пульсару”, БК-93, а тепер і чоловічої команди БК “Рівне”, – Михайлом Львовичем Переверзієм. Про свій багатий життєвий досвід він може розповідати безкінечно, ми спробували відібрати найважливіше з почутого в ексклюзивній розповіді для нашого сайту.

Читайте також: Ми є Рівне! Олександр ШепелевМи є Рівне! Віктор Герасимчук  МИ Є РІВНЕ! Дмитро Тимощук

Михайло Переверзій народився у Рівному 11 квітня 1969 року. З малих років, батько прививав сину любов до спорту, але спершу це був футбол. Михайло Переверзій робив неабиякі успіхи в цьому виді спорту, і можливо зараз ми б його знали, як ветерана рівненського футболу, але так сталося, що для того, щоб продовжити займатися потрібно було змінити школу та йти у спецклас. На сімейній раді вирішили цього не робити, і Михайло Переверзій “повісив бутси на цвях”. Але без спорту вже він не міг, і після цього почав займатися… волейболом! Високий зріст юнака давав йому перспективи і тут, але знову не склалося, і тоді Лев Переверзій завів свого сина до “ДЮСШ-2” (саме так тоді називалася теперішня ОДЮСШ в міському парку Тараса Шевченка) до свого товариша, тренера з баскетболу Володимира Васильовича Логвися. Щоправда, той тренував трохи старших юнаків, тому як тільки Михайло “прижився”, його відразу перевели до своїх однолітків, яких виховував Сергій Степанович Шемосюк. З цього часу баскетбол і став не розривним в житті Михайла Переверзія.

Закінчивши спортшколу, нинішній наставник БК “Рівне” вирішив піти шляхом Сергія Шемосюка та стати тренером. Для цього в середині вісімдесятих, він поїхав вчитися до білоруського Бреста. Поєднував навчання з грою в студентській команді, яка виступала в Чемпіонаті Білорусі та навіть став кандидатом до збірної цієї союзної республіки. Але вийти у формі національної збірної не судилося. Важка травма коліна, як виявилось згодом, поставила хрест на професійній кар’єрі гравця, щоправда тоді, Михайло Переверзій про це ще не знав.

Після першого курсу, його забрали до лав Радянської Армії, але була надія і там грати в баскетбол, адже команди СКА були ледь не при кожній військовій частині. І ось саме там, Михайло Переверзій отримав повторну травму коліна, і тоді зрозумів, що грати в баскетбол він вже навряд чи зможе. Поки йшов довготривалий відновний процес Михайло Переверзій навіть спробував себе в ролі баскетбольного арібтра, але, закінчивши строкову службу, вирішив все-таки зосередитись на навчанні та поставленій меті – стати тренером!

Це якраз був кінець вісімдесятих, криза та розпад СРСР. Тож, до Бресту Михайло Переверзій вирішив не повертатися, а навчання завершував у Луцьку.

З 91 року Михайло Переверзій назавжди повернувся до рідного Рівного, де відразу став тренером з баскетболу, в спортшколі яку закінчував. Його перший набір – це дві групи юнаків 81 та 85 року народження. Серед перших учнів Михайла Переверзія були баскетболісти, які не потребують представлення у Рівному – це Віктор Герасимчук, Артем Подоляка, а серед молодших – це Ілля Шемосюк та Андрій Артимович.

Коли в 93 році в Рівному розпочався баскетбольний бум, головний тренер БК “Пульсар” Сергій Шемосюк запросив свого вихованця Михайла Переверзія в помічники. І так всі 15 років Михайло Переверзій залишається з флагманом рівненського баскетболу, переживши з нею всі злети та падіння, спершу, як помічник, а потім і як головний тренер.

Є у Михайла Переверзія і колекція нагород, як гравця – це медалі Чемпіонату Білорусі, як дитячого тренера – це медалі спартакіади школярів, в тандемі з Сергієм Шемосюком, приміряв Михайло Перверзій і медалі універсіади та спартакіади областей України.

Усі свої здобуті знання та досвід Михайло Переверзій використав і як головний тренер чоловічої команди БК “Рівне”. Згадує, що на початку сезону не очікував великих перемог, адже команда формувалася по новому та базувалася виключно на місцевих вихованцях. Вважає, що сезон для БК “Рівне” був успішним, єдина прикрість – це останні ігри за бронзові медалі з миколаївським “НІКО-Баскет”. Бачить в команді та в рівненських гравцях потенціал, що їм ще є куди рости та розвиватися, а тому, зараз, як головний тренер докладає усіх зусиль, щоб на цей сезон результат був кращим, бо, каже, хочеться більшого!

Поділився Михайло Львович і своїми життєвими вподобаннями. Звісно, розповів і про баскетбол. Каже, що в його молодості ще не було тих можливостей, що є зараз, щоб слідкувати за баскетболом у найсильнішій лізі Світу НБА, лише в другій половині вісімдесятих вдалося йому насолоджуватись іграми топ-команд зі США. В різні роки захоплювався грою визнаних майстрів, таких як Майкл Джордан, Меджик Джонсон, Карім Абдул Джабар, Джон Стоктон та інші. За понад тридцять років з того часу, найбільше радіє перемогам “Лос-Анжелес Лейкерс”.

Звісно, що запитання, Який Ваш улюблений клуб? Для Михайла Переверзія можна назвати риторичним. Звісно, що це БК “Пульсар”, а зараз і БК “Рівне”. Команди, якими він живе, і яким віддає усього себе.

Найбільшим сюрпризом для автора матеріалу стало хоббі Михайла Переверзія. Виявляється наш грізний, емоційний, велетень тренер, у вільний час найбільше любить готувати! Більше того, хвалиться, що виходить в нього дуже навіть не погано, і найближчі друзі навіть замовляють в нього страви для якихось своїх великих застіль. Наприклад, Харчо, Банош тощо… До слова, наш тренер не лише любить це творити кулінарні шедеври, але й смакувати самостійно приготованими стравами…

Щодо вподобань, окрім баскетболу та кулінарних вподобань, як і всі інші любить Михайло Переверзій подивитися хороше кіно. Віддає перевагу фільмам своєї молодості та добрим комендіям, наприклад “12 стільців”, “Золоте теля” тощо. Каже, що немає для нього поганих фільмів, де грає його улюблений актор Том Хенкс. А взагалі, то хороші фільми є у всіх жанрах, єдине, чого не любить – це фільми жахів.

Щодо музичних вподобань, то Михайло Переверзій з юнацьких років як захопився рок-музикою, так і не зраджує собі до цього часу. Улюблена група “Led Zeppelin”. Десь поруч біля неї стоїть Андрій Макаревич з “Машиною времені” гурти “Воскресеньє” та “Deep Purple”.

Ось такий він, наш вчитель та наставник, Головний тренер чоловічої команди БК “Рівне” Михайло Львович Переверзій. 💪МИ Є РВІНЕ💪